Тихо голову схилили.
Покотилася сльоза.
В домовину нарядили…
Закінчилося життя…
Твої очі вже закриті,
І вуста твої мовчать.
Друзі твої горем вбиті,
В голові думки кричать.
Як так сталось і чому?
Несподівано і страшно
Ти пішов в смертельну тьму
І так швидко свічка згасла.
Ще би жити і радіти,
Шаленіти від любові…
В тебе мали б бути діти
Чорноокі…чорноброві…
Та на жаль лежиш в труні,
Складені на грудях руки.
І довкола всі сумні,
Серце рветься від розпуки…
Біль від втрати огортає,
Весь мій розум, всі думки,
І сльоза з повік стікає,
Ти пішов вже навіки.
Хоч земля сховала тіло,
жити будеш у серцях.
І приходь до нас ти сміло
У міцних чудесних снах!
P.S Він був вірним другом,дорогим однокласником та просто хорошим хлопцем,який ніколи не відмовляв в допомозі.Трагічно загинув по дорозі додому в ніч 23.01.2016 року від удару легковика на шаленій швидкості. Пам'ятаю,сумую та ніколи не забуду(((((
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666665
Рубрика: Присвячення
дата надходження 18.05.2016
автор: Lesja_Sivaeva_Zy