Нестерпимо боляче буває
За країну рідну, дорогу…
За які ж гріхи вона страждає,
Що сини й сьогодні її мруть!
Не від старості й не від хвороби,
На полях, де куля й смерть гуля,
Посилає ворог на нас бомби
За бажання кращу долю мать.
Зупинися, враже, схаменися!
Вже невинних досить убивать!
Як би раптом ти не подавився,
Доки пельку будеш тамувать!
18.05.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666709
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.05.2016
автор: Галя Костенко