Із сріблясто-прозорих краплин
Додавала перлинки намистам...
Рахувала хвилинки годин
із натхненням дитини(і хистом)...
Серед ночі шукала полин -
Сірий пасок в посріблені коси...
І прикрашена марила ним...
А серденько волало,що досить:
Обнімати так міцно,що аж подиху бракло!..
Душа й тіло відчули,як спалахують ватри!..
Подаруй мені квітку (із віночка веснянки)...
І - духмяні цілунки - за усі забаганки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666943
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2016
автор: OlgaSydoruk