У парку мати із сином гуляє,
Вони говорять, йому цікаво:
"Чому люди злі", - маля питає, -
"Чому кричать і говорять негарно?"
- Синочку, не злі, вони страждають,
Тому не можуть добра робити,
Кожен дає, що його сповняє,
А іншим не в змозі одарити".
-Коли недобре - я просто плачу,
Для чого шкоду комусь чинити,
Хіба не казала, як йшли на дачу,
Про те, що людей необхідно любити?"
- Казала, малятко, так і треба,
Так лід їх зможеш розтопити,
Для них - це сонечко із неба,
Лише добром в силі зло убити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=666946
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.05.2016
автор: Наталія Вороневська