Здається знаю тебе сто і ще один вік
Знаю, коли не варто про щось питати
Скільки б між нами не було доріг чи рік
Я тебе завжди, чуєш? Буду́ пам'ятати.
Знаю, коли болить і ти лиєш обом вина
Хочеш мовчати або говорити до ранку
Потім тебе накриє небо й чужа вина
Так і сидітимеш до пізнього вже сніданку.
Знаю, що за́вжди ти ділиш усе для двох
Чи то навушники, посмішки чи сентименти
Часом про найсокровенніше знає лиш Бог
І хочеться записати усі божевільні моменти.
Знаю, що ти є завжди́, навіть коли нема
Думаєш думку про те, чи мені там спиться
Я ж бо пишу СМС про те, що знову сама
І мені без тебе чуже небо вкотре насниться.
Ось так і живе́мо. Ось так вже не перший рік
Ти є в мене така. Рідна й близька людина
І коли важка стежка й хочеться десь убік
Пам'ятай, що я поряд завжди́, бо твоя частина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667013
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.05.2016
автор: Ivanka B.