Загуляла весна,загуляла,
Запізнилась на власний банкет,
Бо збирала у лісі з коханим
Фіолетово ніжний букет.
Загуляла весна тай не спиниш...
Щось порадити хочеш її
Чи спитати на кшталт : Що ти чиниш ?
Це потуги даремні твої...
Загуляла весна й загубила
Свій наряд з ніжно - білого цвіту,
Пелюстки, націловані сонцем
Розтрусила по білому світу...
Не кажи... не навчиш... не поможе ,
Хай змиляється тисячі раз !
Як кохає і милиться кожен ...
Неповторна ця мить і цей час !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова