Мені весна тебе подарувала
Чи лиш на мить, чи на кусок життя ?
Які безцеремонно дивні
Орнаменти ручного вишиття...
Тепло сяйнуло в мої вікна,
У серце - до самого дна
І все співа, що треба жити,
Що я далеко в світі не одна.
Весна ввірвалась стрімко в мою душу,
Зриваючи тенета темноти
І щось із нею я робити мушу,
Бо в ній є ти ... Чому в ній саме ти ?
Мені весна тебе подарувала,
Не забере чи осінь, чи зима,
За те, що вчасно не сказала:
Якою є страшною самота !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667033
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова