Час не лікує рани – це брехня,
він лише біль частково притупляє.
І повсякденна наша метушня
від нас тих, хто пішли вже віддаляє.
Ми пам'ятатимемо їхні імена,
їх посмішки, їх голоси, їх вірші.
І час від часу в пам'яті зрина
щось тепле, щось найголовніше.
Частиною і нашого життя
вони були. Тому ми їх любили.
Тому вони не кануть в небуття,
допоки ми цей світ не полишили.
-------------------
19.05.16
Написано до меморіального вечора з нагоди 70-ліття поета з Холмів Миколи Павловича Іллюченка.
Ще один вірш написаний до його 65-ліття:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260449
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667051
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.05.2016
автор: Віктор Ох