Пiонерське минуле i невiдоме майбутнie

Сьогодні  в  піонерів  роковини,
які  червоні  галстуки  носили.
А  ще  старим  допомагали,  гнули  спини,
сурмили  в  горни  й  барабанили  щосили.

В  цей  день  вони  палили  ще  багаття
і  свято  піонерії  справляли  в  школах.
Коли  ще  вірили,  що  усі  люди  браття,
що  мир  і  дружба  їх  оточують  довкола.

Багато  ще  чого  не  знали  піонери,
коли  металолом  збирали  і  макулатуру.
Бо  вивчитися  мріяли  на  інженерів,
а  не  піти  в  політику  чи  на  якусь  халтуру.

А  потім  згодом  вже  у  комсомолі
вони  разом  в  студентських  будзагонах
трудилися,  як  кажуть  босі  й  голі,
а  не  палили  конопельки  у  притонах.

Прийшли  часи  й  система  канула  у  лету
і  піонерія  пішла  слідом  за  нею.
Усе  закономірно,  та  памфлету
не  вийшло  із  історії  тієї.

А  це  тому,  що  важливіший  зміст  за  форму,
і  для  суспільства  головне  –  моральні  норми.
Яка  різниця,  що  за  галстук  на  людині,
якщо  вона  просякла  цвіллю  всередині?!..

І  ось  таке  проснеться  зранку,
начіпить  гарну  вишиванку
і  знову  в  тренді  вже  воно,
а  ближче  підійде  –  лайно…

19.05.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667115
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.05.2016
автор: Олександр Мачула