Душі наші любов пили

В    теплім    спомині    –    літній    вечір…

Зорі    дивляться-мерехтять…

І    рука,    що    лягла    на    плечі…

Ті    ж    від    дотику    ледь    тремтять…


Зазоріли    кохані    очі

І    жадане    у    них    «люблю».

Місяць    виплив    назустріч    ночі…

Думка    блиснула:    «Чи    не  сплю?»


Гарячів    твій    нерівний    подих,

Раптом    губи    вогнем    обпік…

І    цілунки,    цілунки    потім…

І    належу    я    вже    тобі…


Зорі    все    іще    мерехтіли.

Вечір,    тихий,    у    ніч    поплив,

А    під    ними    –    два    пружних    тіла

Й    душі,    котрі    любов    пили.  
24.12.2015.

Ганна    Верес    (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)