Качьок тібє нє пара, зачєм іво любіть?
Не нада, он хароший, зачєм так гаваріть?
Он дуже сільна моцний, біцуха тошо нада,
І как же угоразділо, тібя влюбіца в гада?
Вєдь он мазгов нємаєт, там тока пратеін,
Зачєм тібє прінцеса, прісутствіє скатін?
Сама ішьо нізнаю, но мнє дуже па душе,
Када знімаєт світєр, то я намокла вже.
Скажу тібе радная, качькі тібє не пара,
Он вєчьно зажигає, із тьолкой з фітобара.
А ти же дєвка вєрная, зачєм тібє гамно?
Зачєм тібє то мясо, ведь нармальних є павно.
Дєлай сібє виснавкі, бо так нізя робить,
Найді сібє нармальнава, чтоб всю жизнь с нім пражить.
Он лиш абізяна, ну а ти прінцеса,
Он тібє нінужен, от така от п'єса.©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2016
автор: Тоні Сментана