Жорстокосте, стіно безтямних втрат!
Принишкла в венах вбивчою ходою...
Ти так хотіла бути завжди мною,-
урочищем безвір"я і проклять...
І в хромосомах нищачи святе,
звільняючись з глибин адреналіну,-
плювала б в душу та стріляла б в спину...
Тебе ж презрівши, лишусь ким я є...
Людиною, цілованою Богом,
за межами сотворених світів...
І всесвіт мій, на спинах трьох китів,
я збережу від наміру лихо́го.
Три кити- древні люди вірили, що Земля тримається на трьох китах; у переносному значенні - трояка основа, сильна опора чого-небудь
19.05.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667233
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2016
автор: Іванюк Ірина