Прогулянка із присмаком самотності:
Волого на обличчі й у душі.
Журба керує вітер незворотності
В думки мої, скляні мов міражі.
Лиш зрідка у очах моїх спалахує
Надія не на себе, а на нас.
Але і ту мов сніг із себе змахує
Мій біль, який донині не загас...
✖ 20 травня 2016 ✖
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667241
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.05.2016
автор: Єва Романенко