Чорна ніч, ніби впала додолу…
Потемніло за мить навкруги
Всі ураз поспішили додому
Залишились надворі лиш ми…
Сильний вітер ганяв перехожих
Дощ періщив мов рік не було
Ми з тобою ну зовсім несхожі
Але щось нас докупи звело.
Я любила книжки і театри
Ти ж у захваті був від пригод
В почуття ніби в море пірнати
Ми ховались від купи незгод.
Ми кружляли не знаючи втоми
Ми любили мов вперше в житті
Та були у житті перепони
Ну а ми піддались, молоді…
І зустрілися знову з тобою
Хоч пройшли ті далекі роки
Я відчула себе молодою
Не впускай більш моєї руки!
Чорна ніч ніби впала додолу…
Дощ періщив мов рік не було
Ми тримались за руки невтомно
Нас з тобою кохання звело.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2016
автор: Amu4ka