Благаю, мені наснись!
Стежиною в травах пройдись,
Набери у долоні роси,
Ромашок мені принеси...
Я пелюсток не обриватиму,–
Ніжний спогад у серці триматиму!
Можливо, краще не снись!
Все проминуло...Колись...
Та чому у руках тремтіння,
Дивне в очах мерехтіння?
Роси сльозами стікають,
Коли трави в саду висихають!
Пройдися по серці весною!
Влийся у душу грозою!
Грози весняні збиратиму,
В ромашковий віночок вплітатиму,
Бо ж не жити тільки тобою!
А квітнути можна й зимою!
Благаю, дитинство, наснись...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667306
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2016
автор: Дарія Типчук