Весняний тихий вечір
так ніжно огортає плечі
і не додасть він самоти,
бо в ньому, милий, будеш ти.
Місяць уповні і зірки,
спів солов’я далеко відлетить,
вечірнім холодом вповзає ніч,
але з тобою тепло віч-на–віч.
Вишиває ніч свої узори,
подарує із квіток убори,
ірисів світять ліхтарі,
як справжні біленькі вогні.
Візьме нас у полон ця ніч
і ти її до себе клич,
вона прийде і не сама:
із нею буде почуттів краса!
20.05.2016.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667308
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2016
автор: Светлана Борщ