я вкотре поскаржусь на втомлені очі,
на поганий зір й гострий головний біль.
і вкотре не сплю я цілісінькі ночі,
вже кілька субот, також кілька неділь.
чи це вже режим, а чи може то розлад:
втратила будь які відліки часу.
прискорюю нервів своїх напіврозпад,
лежу, і слухаю шум автотраси.
думки підхопити не так вже і просто,
не знаю, хороші вони, а чи злі?
і ввесь оцей темний навколишній простір
так тихо й глибоко вмістився в мені.
а так хочеться раз — і викинуть мізки,
забути про тіло, поринути в сни,
зібрати докупи примарні обрізки
і вимкнути нервів своїх двигуни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667326
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.05.2016
автор: codyein