поснули останні собаки
в твоїй голові
(нікому боронити
вити
на вугристе місячне лице)
...
так
ти щомісячне обличчя місяця
мого серця
...
і тільки вночі
(бо собаки
в глибокій задумі поснули)
серед серпня
що сіє і жне
слово плідне
...
ти лишаєш доріжку місячну
на воді
і ключ під килимком
заходь
якщо
що...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667389
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2016
автор: Принц Флорізель