А пам'ятаєте як всі були малими?
Ми часто гралися в дворі…
Усі були щасливі, безтурботні
А пам'ятаєш, як грали в вибивала?
В квадрат, футбол і тридцять три.
Ми так раділи сонцю і дощу.
А пам'ятаєш, як гуляли в хованки на БАМу?
І ще батьки кричали, за те що грали там?
А пам'ятаєш, як були багаті та з грошима?
Зелені в всіх були листки з дерев...
А пам'ятаєш, як гуляли у квача?
В одинадцять, у жара й перегони.
Як всі тоді раділи хлібу з цукром,
Й як вовк не міг дістати білок на деревах,
Акула плавала навколо корабля,
Та восьминіг лякав малечу.
А пам'ятаєш, саме ти, як часто бились ми?
Гуляли у війну, із дерев'яним автоматом,
Як бігали, дуріли й веселилися?
Як було здорово тоді, коли були малими.
А зараз сірі, однотипні дні!
Куди усе поділось?
І не кажи, що просто виріс я,
Бо просто хочу вірити у казку,
У гномів, ельфів, чаклунів,
У привидів, у гоблінів та відьм,
Я хочу знову побувати у дитинстві,
Пограти у м'яча, зробити дерев'яний лук,
І бігати як ненормальний разом з змієм,
Я хочу знову бути молодим!
©23 березня 2016
© Попов Євгеній
Спільнота автора:
http://vk.com/popov.stihi
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667399
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 21.05.2016
автор: Попов Євгеній