Ми самі творці своєї долі,
Й самі ми пишемо своє життя!
Наші діди пробули сотні років у неволі,
А ти ж, ведеш себе у небуття....
Впадаючи у прірву алкоголю.....
У згубну казку плану й табаку!
В твоїй душі вже стільки гною,
Що краще вже не мать душі, аніж таку!!!
Ти кажеш : " Молодість дається тільки раз!"
Але чому ж її свідомо губиш ???
Тобі життя дає десятки роз,
А ти їх топчеш , ну а потім ще й загубиш!
А час його не можна зупити...
І виправити помилки також...
Потрібно вчасно все збагнути :
Що у житті ти є вельмож,
Допоки молодість буяє,
Допоки сил багато у тобі...
Допоки серце болю ще не знає,
Тому запам*ятай собі:
Щоби на старість бідним не лишитись,
За юності ти душу бережи...
Старайся ти духовно збагатитись,
А головне ти коней не жени!
Усе прийде , лиш треба потерпіти,
Стиснувши зуби віру віднайти...
Бо треба вміти Гідно Жити,
А не над прірвою усе життя іти...!
Уляна Квітка
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2016
автор: VDYACHNA