Я підходжу до краю землі
і вдивляюся в простір Сновид,
де повстали Боги мовчазні
ти прекрасна від інших Жар-Птиць.
Мимоволі летять кораблі
й твої очі це відбиток щастя.
Я ще глибше іду до землі
там твоя безтурботна династія.
Твої крила це сяйво в пітьмі
глибина океану на тілі;
до вподоби страшенно мені,
бо я знаю ти справжня людина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667552
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.05.2016
автор: Arthur Savchuk