[i]Я на межі поміж чорним та білим,
Шукаю кінця, де немає кінця.
Все здається майже не зрозумілим,
Немов на абстрактній картині митця.
Я стою за крок до і за крок після,
І все балансую на тонкій межі.
Йду по тілу, венах і лезу вістря,
А хтось знову встромляє в спину ножі.
Я йду не знано куди і для чого
І несу тяжкий чи то хрест чи багаж.
І у житті поміж всього святого,
Тебе всюди шукаю наче міраж. [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667648
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2016
автор: Валерій Кець