ти знаєш, не біда
коли в кишенях пусто
а час тече немов вода
і тонуть в ній блаженні згустки
того тепла, що ти колись
збиралась поділити порівну
поміж нещасними
щоб зникло горе в них
нехай ніколи не болить
у скронях
сторожко стоять на чатах
очі, мов залиті оловом
та все одно в останню мить
їх добиває холодом
німа кімната.
ти знаєш, друже, не біда
коли в кишенях пусто
й ніде взяти.
біда, коли тебе уже нема
кому чекати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667679
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.05.2016
автор: sweet_klio