Ось і знову настала пора,
У яку я закохана щиро.
Не на рідній землі лиш вона,
Хоч і " мазані всі одним миром "
Все буяє, цвіте і п"янить,
Пелюстки свої тягне до сонця,
А душа моя й серце летить
На Вкраїну, до свого віконця...
Так багато тут сонця й тепла,
А у нас, мабуть, більш накрапає...
По дощі тут не дише земля...
Десь не так тут " земля повертає "
Дитинча там до школи спішить
І батьки до церковці приходять,
Очі в сльозах підносиш щомить
І думки, майже, з розуму зводять...
Лине щира молитва увись,
Щоб здоров"я було у дитини:
Добрий Боже мій, змилосердись,
Осуши моїм дітям сльозини.
Розлетілися діти у даль -
У далеку, жорстку, невідому...
Гострим жалом впивається жаль,
Понад все серце рветься додому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=667897
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова