ВІДЛУННЯ. Терція 17


[b]49*  Л.  Ігнатова;    до  в.  «Вечірній  етюд»[/b]

Духмяність  квіту,  відчуттів  і  слова...
Ігнатова,  берете  серце  знову
в  полон  картинками  з  життя,  з  весни,  з  любові  -  
і  вже  підспівувати  котиком  готовий!
...
(Ех,  Касьяне,  не  для  тебе  мишка!
поспішив  ти  народитись.  …  –  трішки!)


[b]50*  гостя;    до  в.  «Земля…  землі…»[/b]
   «і  серед  тисяч  голосів  почую  голос  твій»  

Ні  грама  фальші  -  в  голосі  і  в  серці.      
Нехай  же  небо  щастям  усміхнеться
за  пристрасть  цю  –  до  слова,  до  любові,  
хай  доля  Жінки  буде  щедрим  полем
без  грому  й  вітру,  сліз,  і  зради,  й  болю  –  

і  будете  Ви  там,  де  Він  і  ваш  світ  –  подарунком,
і  слово  це  буде  чар-зіллям  і  вічності  трунком.


[b]51*  Исаак;    до  в.  «Эх,  девченочка!...»[/b]
   «это  тоже  искусство  –  уметь  говорить  и  любить»

Как  чудесно  в  юности  это  познавать!..
Исаак  почтеннейший,  нам  ли  забывать?
Говори,  коль  помнится,  счастью  юных  лет
Посылай  из  старости  "пламенный  привет!"

Вот  читаю  достойного:  да,  наделенный  умом
Здесь  красиво,  изящно  и  тонко  поет  о  былом.
***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668056
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2016
автор: Касьян Благоєв