І як же це сумно:
Звільняти черево наїденої дрібницями
Валізи,
Вкладати знову спати у шафу засмучені
Речі,
Ховати в шухлядки душі новонароджені
Надії,
Повертати в скриню бажань стареньку
Мрію,
Ставити за шафу лицем до стінки уявлені
Пейзажі,
Казати "до зустрічі" неодмінним
Пригодам
І переконувати себе...
Що все, що не є -
На краще...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.05.2016
автор: Мирослава Жар