Не плач, не журися, моя чорноока,
У степу широкім не гасне життя.
Підкова на щастя і слід наш глибокий,
Повстали сьогодні війська з забуття.
Дніпро ти великий! В порогах розваги,
І воля воскресне де шлях степовий.
Наш ворог пізнає козацьку відвагу,
Де віра незламна і дух бойовий.
Зупинимо разом ворожу ми силу
У Дикому полі на краю землі.
Не можна давати наш край для загину,
Дай руку, мій друже, ми вже не одні.
Єднаймося разом в велику родину,
Не плач чорноока, ще пісня жива.
Наш Боже Великий, святи Україну
Ідуть мирним строєм сини з забуття.
24.02.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668270
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.05.2016
автор: Валерій Хлонь