Цей дощ - мої солоні сльози,
Цей грім - удар гірких образ,
Ці хмари, то минулого є спомин,
Що знов тривожить душу раз у раз.
Та дощ мине, і грім затихне швидко,
І сонечко осяє небокрай,
Півонії заквітнуть білим цвітом,
Я в чашці заварю зелений чай.
Вдихну цей аромат на повні груди,
Зроблю ковток і ляжу на диван.
Життя мінливе: злети, перешкоди,
То тихий штиль, то злісний ураган.
Та я не здамся, вперто і сміливо
Піду вперед, назустріч майбуттю.
Хай буде щастя здобуте кропітливо!
Хай буде так - не бути вороттю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668289
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.05.2016
автор: Оля Журавель