Коли помер поет, то всі замовкли навкруги
Й життя утратило свій сенс
Тоді банальним стало все життя.
Помер герой народу,
що говорив, про те, що так болить.
Який розкрив усі секрети
Та відчинив від душу, наче двері
Коли помер поет, то небо плакало, як люди
Та стало чорне – з блискавкой та громом
Воно ридала дуже довго,
І в довгу путь проводили поета.
Поет помер, і все замовкло навкруги
Усе затихло, бо вже закінчились всі слова,
Якими міг так говорити лиш поет!
Поет помер та все скінчились
І не залишилось віршів, новел, сонетів.
© 17 травня 2016
© Попов Євгеній
Спільнота автора:
https://vk.com/popov.stihi
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2016
автор: Попов Євгеній