Торкаюсь краплею душі…
Дивлюсь… крізь дзеркало води –
У незбагненну синь світів!
Торкаюсь краплею душі
Її святої чистоти…
Вона печалі всі уносить
У далечінь семи морів…
Її спитай, хай серце просить
Всю насолоду грою хвиль!
І раптом… дзеркало барвисте
Завмерло у красі без слів…
І обійняло, мов намисто,
Втопило сум і загасило біль…
21. 05. 2016 м. Львів автор Наталія Калиновська
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.05.2016
автор: Наталі Калиновська