РАНОК НІЧКУ КОХАЄ

Ранок  нічку  кохає,  він  давно  закохався.
Часто  з  нічкою  він  у  гаю  зустрічався.
На  місточку  сиділи,  ніжки  звісивши  в  воду.
Задивлявся  тоді  на  її    ніжну  вроду.

Ранок  нічку  кохає,  він  давно  закохався.
Де  калина  у  лузі,  з  нею  дзвінко  сміявся.
І  букет  первоцвіту  дарував  їй  рясного.
А  вона...    а  вона  поспішає  до  нього.

Первоцвіт  ніжний  той
                                   з  -  під  землі  лиш  з  'явився.
Він  у  небі  нічному  в  ясних  зорях  розлився.
То  ж  цвіте  на  землі  ,  і  у  небі  він  сяє.
Знає  кожен  тепер  -
                                                                                 ранок  нічку  кохає!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668354
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 25.05.2016
автор: Надія Башинська