Я не волів би бути мундштуком
У тих вустах, з яких брехня злітає.
І, ще таких душею не сприймаю,
Хто в груди свої – гатить кулаком!
А, може, - не узрів щось, і даремно
Свою дорогу в сутінках стелю?
Якби ж то, знати... Господа молю,
Щоб посвітив мені туди, де темно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668370
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.05.2016
автор: Андрій Бабич