Десь опівдні вщухає
Досить мажорна до,
Наша, ще та, крута, дитяча мета.
Сунуть собі трамваї
Наших маленьких доль.
Моторошно співає тертий метал.
Ось зупинка на розі,
Зійде хтось на гора,
Наші квитки компостери заклюють.
На сталевій дорозі
Виміряний віраж
Дуже чемно впишеться в долю твою.
Колію взяв за горло,
Спорожнілий трамвай.
Тут зупинка, на вимогу. Вже твоя.
Зорі за мить пригорнуть.
Жест, водію, бувай.
Це вже лише його тепер колія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668403
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.05.2016
автор: kanan