Червивих яблук – покрай в щербатій долі.
Від подаяння – збирати хисту рештки.
За Незалежність – на вказівних мозолі.
До вишиванки – могли взувати мешти*.
Співали дітям – прокинулись в неволі.
На цілий обрій – ані хоча би стежки...
Були долини… тепер – самі юдолі.
Авжеж, Ти – поруч…
…але спитаю: «Де ж Ти?..»
* - мешт, мн., діал. Легкі татарські черевики.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668404
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.05.2016
автор: Циганова Наталія