Прошу вас, прошу вас, любіть Україну,
Як пращури наші любили колись,
За неї життями своїми платили
І ворогу вільний народ не скоривсь.
Вмирали за мову, за землю, за віру,
Нащадкам своїм Боже світло несли
І квітку душі так леліяли щиро
Любові і волі великі посли.
Прошу вас, прошу вас, любіть свою мову,
Вивчайте чуже, та шануйте своє,
Ви славте її, як держави основу
І щиро радійте: вона у вас є!
Забудьте вже думать на мові ординській,
Згадайте ви Лесю, Івана, Тараса...
Купайтесь, чаруйтесь в своїй українській,
Вона - справжній скарб, найдорожча окраса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668481
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.05.2016
автор: Шостацька Людмила