Я особистість

Коли  на  серці  біль  і  нічого  сказати?
Бо  всі  слова  були  уже  чиїмись,
А  ти  не  можеш  вимовити  їх,
А  все  життя  було  неначе  старт  і  фініш
Не  встиг  завершити  ти  перше,
А  вже  на  п'яти  наступає  інше.
Коли  життя  тебе  неначе  душить
І  хочеться  кричати  на  всі  груди
Бо  ти  такий  єдиний  в  світі
Людей  є  безліч,  але  один  такий  лиш  ти
Коли  закінчаться  усі  мої  слова
Тоді  захочу  я  побачити  весь  світ
Тоді  захочу  я  набратись  досвіду
І  море  слів  нових  дізнатись  хочу
Але  прийде  кінець  для  всіх,  
Та  тільки  не  для  мене
Я  буду  жити  довго  ще,  
Бо  я  такий  єдиний  в  світі
Я  особистість,  а  -  не  сіра  маса...

©  17  травня  2016  
©  Попов  Євгеній


Спільнота  автора:
https://vk.com/popov.stihi

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668503
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.05.2016
автор: Попов Євгеній