Можна я буду поруч
Щодень щодень щогодини
Долі твоєї стежини
Щоб не звернули ліворуч
Можна я буду оком
Силою думки живою
Щоб не була німою
Мрія твоя глибока
Можна я сяду близько
Трішечки-трішечки ближче...
Чуєш минуле нас кличе
Шкода що це лише бризки
Можна я буду кимось
Другом, сусідом, братом
З мене вже нічого брати
Може хоч вдвох залишімось
Двері прочину – можна?...
Можна я двері прочину?!!!
Ну Дай же ж мені хоч причину
Бути не «так як кожен»….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668517
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2016
автор: Recorder