Примхливий травень. Часто ллють дощі. За ким сумуєш, місяцю весняний? Це ж ти подарував життя мені, найкращий охоронець, в оксамит зелений вбраний. Якщо дощі у травні часто, то влітку буде урожай прекрасний!
Сьогодні день, на жаль, не тільки радісний, але й сумний, звучить молитвами й церковними піснями, пішла в далекий світ сестра моєї мами… Сьогодні я згадала всіх сестер: Надію, Таню, Ганю і Марію, які так часто прилітають серед ночі в мої мінорні, ефемерні мрії...
Так споконвіку у житті ведеться: хтось плаче, інший в цей момент сміється… Раніше це вважала дивиною, та з плином часу прийшла до мене мудрість в парі з сивиною…
Душа матусі відлетіла в квітні, у світлий день Пасхальний, і сумували у дворі весняні квіти у скорботний день прощальний…
Я теж весняна, світить сонечко в душі, але це світло не завжди яскраве, так часто бачу кольорові сни, хоча реальність має інші барви…
Та все ж я мушу, попри всі болючі втрати, радіти тим рокам, що доля дарувала, і кожен день, немов останній, проживати, і віру у майбутнє не втрачати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668694
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.05.2016
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО