Стоять дві чаші - індикатори ,-
Це душів наших інкасатори...
Де гріх, де правда, - розберися,
На серце й душу покладися
Стоять ці чаші по два боки
Поки живем... живем допоки...
А чаші повняться по краплі
Чим повні ми, нащо ми здатні...
В яких вона світах ця чаша...
Про це лиш знає душа наша,
Вона тим вмінням володіє
І гріх вона минути вміє.
Ця квітка рветься лиш до Неба,
ЇЇ лиш часом чути треба,
Душа в оману не зведе.
Додому, в небо приведе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668769
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.05.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова