Блукає розум в душніх далях
Іде до розгадки цього буття
Та на землі між хлопчиків на кралях
Нікчема він для забуття
Того що гавкає,сопливить та сміється
Мінливе щастя в цьому здобува
А річечка все ллється собі ллється
Не дивлячись на дурощів дива..
Така от штука наше з вами існування
Для правди місце в затінках кутка
Що бачить часу марнування
Корови з цицьками та з м'язами бика..
Даремні мабуть мої спроби
Їм інших ракурсів донести кольори
Система рабства виплавляє скоби
Для насміхання свого із гори..
Людей розбили на окремих
Отрутою набивши і сміттям
Їх голови завжди в проблемах
Поза реальністю життя..
Я зрозумів..поэт-allхімік!
А золото-його проникливість і дар
Намалювать із сотень мімік
Лице любові поміж темних хмар..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668846
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.05.2016
автор: Miтрій Лі Хой