Триматись на відстані пострілу
і сміятись в обличчя життю чи то смерті,
проходячи всі шляхи поспіхом
й загубивши себе в круговерті,
стати найгіршим ворогом самому собі...
Хто ж ти, чорт забирай, хто ти є?!
Що за демони там, на дні твоєї душі,
дні душі, що так швидко гниє...
Триматись на відстані пострілу,
і молитись не богу, молитися вже сатані,
так повільно і щиро, без поспіху,
щоб забрав все що є і залишив шматочок душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668949
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.05.2016
автор: Danka