Ти був моїм другом, найкращим , найліпшим
Тепер все змінилося, час пролетів
Туман став не синім, а трохи хмарнІшим
Бо ти мене , друг, навіть бачити не захотів.
Тобі все одно з ким я і де я
Ти навіть зі мною говориш не так
На думку приходять всілякі ідеї
Чому?Відколи так сталося?Як?
Для тебе була я твоєю опорою
Тобі я завжди раділа, завжди
А ти закривався за довгою шторою
Ну що ж, підожди, підожди.
Наступить осінь з своїми розливами
І я полечу у мрії свої
Туди, де колись ми, друзі, були щасливими
А тепер це лише думки.
Не перебільшуйте коли вас кидають
І не тримайте людей
Якщо вони вирішили, так вирішили
То їхній вибір, і все.
На серці лише потім печаль
І довга пам"ять щось зберігає
Полинуть туди, де нікого немає
Прощай, мій друже, прощай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=668975
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2016
автор: Olena Taran