Ой, на небі місяченько
світить, та не гріє,
і хвилюється серденько,
а сказать не вміє.
Чому серце миленької
знову у тривозі?
А чи милий чорнобривий
в далекій дорозі?
Їхав милий у край далекий,
помолившись Богу,
і залишив своїй милій
у душі тривогу.
У доріженьку поїхав
далеку-далеку,
рідний край свій боронити
і дівчину миленьку.
Боронити матір рідну,
а ще всю родину,
помолиться дівчинонька
та ще Україна.
Він поїхав у край далекий,
йому повертатись,
а молодій дівчиноньці
милого стрічати.
Ходи, миленький, до неї
та швиденько в хату,
сумна дівчина без тебе,
а ще батько й мати.
А із ними сумувала
усенька родина,
зустрічати рідня буде,
а ще Україна.
19.05.2016.
Фотографія із інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669105
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.05.2016
автор: Светлана Борщ