Душа втомилася і стала на коліна

Кого  обманюю,  скажи  мені  це  Боже,  
Бо  нагнітає  смуток  і  чомусь  негоже.
Тебе?  Себе?  Чи  може  свою  Душу?
Блукаю  у  гріхах,  хоч  хрест  нести  свій  мушу.

Все  озираюсь  навкруги  й  шукаю,
Дорогу  ту,  що  всіх  веде  до  Раю,
Пірнаю  з  головою  в  чортову  спокусу,
І  знову  підійматися  без  сили  мушу.

Душа  втомилася  і  стала  на  коліна,
Руками  тянеться  до  Тебе  як  дитина,
Коли  в  Твій  Рай  зачиняться  ворота,
Благаю  Боже,  забери  мене  з-під  плота.

Лю...
28.05.2016

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669160
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2016
автор: Лю