Ридало небо зорями вночі,
Лиш Оріон беріг ледь видні зорі,
Ховалися від ляку пугачі
І бігла хвиля полем, як по морю…
Молочний шлях вдивлявся в чумаків,
Що сіль везли із Криму для продажі,
Туман густий складався із клубів,
Творив іще небачені пейзажі.
Коли мочали зорі, то тоді,
Довгі хвости лишали метеори
І в ковилі, неначе в бороді,
Творили роси перлами узори.
Воли брели і смикали траву,
А зорі, то летіли, то мовчали,
Моргав туман, він піднімав брову,
Хмари шукали поміж зір причали…
Яка краса вночі посеред степу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669188
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.05.2016
автор: Віталій Назарук