Духмяним медом пахнуть квіти.
Умиті краплями роси.
Стоять роздягнені і босі
та невимовної краси.
І кожна квітка справжнє диво.
Росте у полі чи в саду.
Здається ангели спустили
з небес казкову цю красу.
Півонії горять-рубіни.
Іриси-ніжно чепурні.
Акацій китиці звисають,
намиста білі одягли.
Кущі троянд.Здається зорі
упали з неба,щоб світить.
Рожеві,білі і червоні
дарують посмішки суцвіть.
А на лугах цвітуть ромашки.
Серцями бруштину горять.
Волошки сині у колоссі.
Герані польової ряд.
І вітер хвилями гойдає
в долинах трави.А на них
сріблясті крапельки туману,
що ранком впав.До сонця встиг.
Цвітуть малина і ожина.
Суниці в лісі.Літо йде.
Воно в корзинці в подарунок
веселки кольори несе.
І розфарбує ними землю.
Чарівне царство.Дивосвіт.
Для щастя треба зовсім мало.
Лише квітковий оберіг.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669195
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 30.05.2016
автор: кацмазонка