А ти мовчи. Я прошу - ані слова,
ні пари з вуст, дай я усе скажу.
В душі то джаз, то фольк, то колискова,
То хард-рок у моменти куражу.
Мовчи. Що божевільна - це я знаю.
Нервова і нестерпна - визнаю.
У хмарах часто без причин літаю.
Багато прошу, більше - віддаю.
Мовчи. Я знаю геть усе, що скажеш.
Хоча й не знаю, що скажу сама.
В жінок таке буває. Не розв'яжеш
морський цей вузол, мучишся дарма.
Мовчи. Що, що? Говорю забагато?
Можливо й так. Але така я є.
Життя фарбую дивно та строкато.
Захочеш - розфарбую і твоє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669209
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2016
автор: Юлія Сніжна