Я кажу нічого не міняти.
Давай залишимо все як є.
У мене завжди є шанс програти,
У тебе ж шанс забрати своє.
Я кажу, щоб ми усе забули.
І щоб не озирались взагалі.
Щоб свічку пам'яті разом задули.
І зараз скинули рахунки на нулі.
Я кажу,щоби усе простили.
Щоб відпустили ми свої гріхи.
Аби могили ми собі не рили.
І не тягли образи, мов міхи.
Я так скажу,що ми уже змінили.
Усе що можна було нам і ні.
Та й рани наші майже вже зажили.
Давай не залишатися в пітьмі.
Тобі скажу, ми сильно заблудили
В меті , в дорозі, навіть в голові.
Бо жили ми, так ніби вино пили.
Тепер ми стали інші,геть нові.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669254
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.05.2016
автор: Чудна Пташина