На стіні висить годинник.
Дії його чинник -
Батерейки.
Наче поїзд переїхав рейки,
Мов малесенькі кілки,
Стукотять його стрілки,
Коли все поринає в тишу,
Коли із ним себе залишу.
Пливуть роки. Годинник все б'є,
Все б'є, на світі все б є,
Щоб гарно провести свій час,
Про це ми знаєм повсякчас.
А я сиджу і пишу вірші,
Може й вони нічим не гірші,
Ніж у шкільних книжках.
Наче у старих казках,
Кує роки зузуля.
Так і тепер, немов буруля,
Що падає, коли важка,
Їй не дістатись вже дашка,
І б'ється. Стрілку бє велику.
Усе збиває з пантелику.
Б'є шоста, ще й пора така.
З нового почну вірш рядка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669315
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.05.2016
автор: миттєвий