Мені казали, що люди не літають.
Вони спішать кудись, часу не гають.
Мені казали, що люди не чекають.
Ти не прийшов сьогодні і вже не пам'ятають.
Мені ж помітно зовсім протилежне.
Люди роблять все від них залежне.
Вони годинами витають в хмарах,
вони сумують будучи у чварах.
Мені казали, що люди не літають,
казали ті, які давно не помічають
ніяких квітів, доброти, надій чи мрій
Та крила у душі, бери їх розправляй та дій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=669337
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.05.2016
автор: Капустинська Галина